Проведено порівняльне дослідження особливостей центральної гемодинаміки в двох групах дітей (слабозорих і з нормальним зором). Наведено алгоритм корекції функціонального стану кардіореспіраторної системи дітей з вадами зору.

Проведено сравнительное исследование особенностей центральной гемодинамики в двух группах детей (слабовидящих и с нормальным зрением). Приведен алгоритм коррекции функционального состояния кардиореспираторной системы детей с дефектами зрения.

Розроблено класифікацію словесної синестезії в контексті її функціонування у повсякденному чи поетичному видах мовлення, а також на ситуативно-перцептивні особливості її формування. Розглянуто словесно-поетичну синестезію як лінгвокогнітивний конструкт, що несе інформацію щодо комплексу різнорідних відчуттів автора та має три рівні: передконцептуальний (передсвідомі ментальні утворення, які зумовлюють формування синестезійного образу), концептуальний (проектування кванту/ів інформації з одного сенсорного концепту на інший) та вербальний. Встановлено основні різновиди синестезійних мапувань, які активують сенсорні концепти трьох концептополів (зовнішні відчуття, пропріоцептивні відчуття, внутрішні відчуття), а також визначено синестезійні тропи, що є їх виявом. Реконструйовано моделі інтеграції мапувань у межах словесно-поетичних синестезійних образів, що зумовлюють формування синестезійного образу.

Вивчено параметри кардіореспіраторної системи слабозорих дітей віком 4,5 - 6,5 років за умов відносного спокою та у разі фізичних навантажень. Установлено, що особливості кардіореспіраторної системи таких дітей характеризуються ознаками гіпервентиляції та зниженням резервних можливостей дихальної системи, формуванням гіперкінетичного типу кровообігу, менш економічною роботою серця за умов відносного спокою, перерозподілом мозкового кровотоку переважно на рівні магістральних судин і судин артеріального типу середнього калібру, менш адекватною реакцією системної гемодинаміки на фізичне навантаження, збільшенням парасимпатичних впливів на серце, високим рівнем нейтралізації та функціонального напруження вегетативної регуляції серцевого ритму, зниженням вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення фізичної діяльності.

Розглянуто типи реагування міокарда серця на дозоване динамічне фізичне навантаження у дітей дошкільного віку. Встановлено, що фізичне навантаження супроводжується збільшенням контрактильної здатності міокарда. Найбільш адекватний тип реагування міокарда спостерігався у 63,29 % дітей.

Освещены особенности иммунного статуса детей младшего школьного возраста с миопической рефракцией на основе результатов клинико-лабораторного исследования 60 лиц с эмметропией и 60 больных миопией. Выявлены иммунологические критерии перехода эмметропичной рефракции в различные варианты миопической рефракции.

Обстежено 75 слабозорих і 79 нормальнозорих дітей віком від 4,5 до 6,5 років із застосуванням методів тонометрії, електрокардіографії та ритмокардіографії у ході проведення активної ортостатичної проби за стандартним протоколом. Показано, що системна гемодинаміка слабозорих дітей дошкільного віку характеризується більшою кількістю неадекватних реакцій на активну ортостатичну пробу, причому у слабозорих дівчаток переважали гіпердіастолічні реакції, а у слабозорих хлопчиків - гіподіастолічні реакції. Виявлено достовірні зниженння вегетативної та гемодинамічної реактивності у слабозорих хлопчиків, що пов'язано зі зниженням реактивності симпатичної нервової системи. Встановлено, що серцево-судинна система слабозорих дітей дошкільного віку характеризується зниженням резервних можливостей.

За допомогою методу реоенцефалографії обстежено 149 слабкозорих дітей (75 дошкільників і 74 молодших школяра) та 159 з нормальним зором (I - II групи здоров'я; 79 дошкільників і 80 молодших школярів) із використанням фронто- та окципіто-мастоїдального відведень. З'ясовано, що церебральна гемодинаміка (ЦГД) слабкозорих дітей, зберігаючи вікові закономірності, має особливості, що виявляються тенденцією до зниження артеріального кровонаповнення та об'ємної швидкості кровотоку на тлі підвищення тонусу артеріальних і венозних судин дрібного калібра та периферичного судинного опору, що стає помітнішим з дорослішанням. Зазначені особливості мозкового кровообігу є більш вираженими в вертебро-базилярному басейні у порівнянні з каротидним і в правій гемісфері у порівнянні з лівою. Встановлено, що вікові зміни ЦГД полягають у збільшенні дикротичного та діастолічного індексів і периферичного судинного опору за переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку, що пов'язані зі структурною перебудовою церебральних судин. Слабкозорі діти мають більший віковий приріст зазначених показників у порівнянні з нормальнозорими дітьми.

Проведено порівняння відносної кількості лімфоцитів різних субпопуляцій, сироваткових імуноглобулінів і циркулюючих імунних комплексів дітей із сенсоневральною приглухуватістю (СНПГ) (ідіопатичною та інфекційною) та практично здорових дітей. СНПГ супроводжується зниженням кількості Т-лімфоцитів у субпопуляціях, Ig A та Ig M у порівнянні з контролем. Інфекційна СНПГ, у порівнянні з ідіоматичною, характеризується більш низькими рівнями CD3+ і CD25+-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів і вищим рівнем IgG.

Проведено реєстрацію фонової ЕЕГ та визначено середні значення модальної частоти (МЧ), також абсолютної та відносної спектральних потужностей (СП) дельта-, тета-, альфа- і ритмів і бета1- та бета2-субритмів у 31 дитини з вродженими зоровими дисфункціями (середня гострота зору порядку 0,2) та у 49 дітей віком 8 - 12 років із нормальним зором. Фонова ЕЕГ-активність головного мозку дітей із зоровими дисфункціями характеризувалася зниженою абсолютною СП усіх частотних діапазонів (максимально альфа-діапазоні), зниженою відносною СП коливань альфа-діапазону на тлі підвищень відносної СП дельта-діапазону (та бета2-діапазону у хлопчиків), а також підвищенням МЧ повільнохвильової активності та бета-осциляцій (бета2-діапазону у дівчаток, бета1- - у хлопчиків) на тлі незмінної МЧ альфа-активності у більшості ділянок кори головного мозку. Наведені дані, вірогідно, свідчать про підвищення активності каудальних відділів стовбура головного мозку у разі наявності зорових дисфункцій; це призводить до змін характеру взаємодій активуючих та деактивуючих систем мозгу. Виявлено ймовірні компенсаторні механізми в інтегративній діяльності головного мозку у разі зорових дисфункцій.

Досліджено формування сенсорної тривимірності словесно-поетичної синестезії як явища поетичного тексту. Виявлено, що в межах такого художнього образу поєднуються три види відчуттів автора: екстеро-, інтеро- та пропріоцептивні. Деякі із цих образів відчуття у різній комбінаториці виражаються в словесно-поетичній синестезії експліцитно, в той час як інші є імплікованими.

Исследовано формирование сенсорной трехмерности словесно-поэтической синестезии как явления поэтического текста. Определено, что в пределах такого художественного образа соединяются три вида ощущений автора: экстеро-, интеро- и проприоцептивные. Некоторые из этих образов ощущения в разной комбинаторике выражаются в словесно-поэтической синестезии эксплицитно, в то время как другие имплицируются.

The article probes the ways of formation of the three dimensional aspect in verbal poetic synaesthesia as a phenomenon of a poetic text. It was found out that within the boundaries of such an image three types of senses are getting combined: extraceptive, introceptive and proprioceptive. Some of the sensory images in different combinatory patterns find their explicit manifestation in the verbal poetic synaesthesia while others are implied.

Використано ентропійний підхід до аналізу ЕЕГ осіб з вродженими та набутими зоровими дисфункціями в умовах спокійного неспання з закритими очима. Порівняння ентропії Колмогорова-Сіная при зорових дисфункціях з контролем виявило: зниження рівня хаотичності у передньо-скроневій області в осіб чоловічої статі з вродженими та набутими зоровими дисфункціями; збільшення рівня хаотичності у правій центральній області у осіб жіночої статі з набутими зоровими дисфункціями. Ці результати можуть бути інтерпретовані як стан підвищеної слухової уваги та посилення обробки пропріоцептивної аферентації відповідно.

На підставі спектрального аналізу ЕЕГ-сигналу з високою роздільною здатністю досліджено пікову частоту, абсолютну та відносну спектральну потужність у п'яти частотних діапазонах фонової ЕЕГ у 45 дітей з набутими зоровими дисфункціями (НЗД) та 49 нормальнозорих дітей 8 - 12 років. Специфічною рисою електричної активності головного мозку дітей з НЗД за умов спокійного неспання з закритими очима є зниженням відносної спектральної потужності (ВСП) у бета-1 діапазоні, яке у хлопчиків виражене в лобових і тім'яних областях, а у дівчаток - по всій конвекситальній корі. У хлопчиків з НЗД у правій потиличні області спостережено зниження відносної спектральної потужності в альфа-діапазоні за одночасного підвищенні ВСП у тета- та дельта-діапазонах, а також зниження ВСП у бета-2 діапазоні в лівій потиличній області. У випадку пізно НЗД знижується активність таламічних генераторів альфа-активності та мезенцефальної ретикулярної формації. У цьому випадку у хлопчиків із НЗД посилюється активність лімбіко-ретикулярного комплексу. Пізно НЗД супроводжуються зниженням електричної активності стріарної кори на тлі підвищення збудливості нейронів екстрастріарної кори, що більш виражено у хлопчиків.

За допомогою методів нелінійного аналізу здійснено оцінку нейродинамічних систем головного мозку юнаків з вродженими зоровими дисфункціями (ВЗД) та нормальнозорих юнаків за умов спокійного неспання та сенсорно-моторної інтеграції (СМІ). Вивчено показники розмірності внесків, кореляційної розмірності, максимальної експоненти Ляпунова та ентропії Колмогорова - Сіная. Встановлено, що ВЗД призводять до функціональної реорганізації головного мозку. За умов спокійного неспання юнакам з ВЗД притаманний стан напруженої слухової уваги та постійний перебіг мультисенсорних інформаційних процесів у правій півкулі. СМІ викликала значні зміни нейродинамічних систем головного мозку юнаків із ВЗД, тоді як серед нормальнозорих юнаків нелінійна динаміка електричної активності головного мозку суттєво не змінювалася. За умов СМІ у юнаків з ВЗД поряд з адекватними змінами нейродинаміки, спрямованими на покращання дискримінації тонів, спостережено недостатність контролюючо-виконавчих церебральних систем, що ускладнювали процес порівняння звукового сигналу з еталоном у робочій пам'яті та/або прийняття рішення щодо типу моторної відповіді. Показано, що у юнаків з ВЗД у процесі СМІ зорова кора може приймати участь у дискримінації звукових подразників.

Здійснено порівняльний аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) 8 - 12-річних хлопчиків з нормальним зором та зоровими дисфункціями за умов спокою та слухово-моторної інтеграції. Встановлено, що зміни ВСР більш притаманні хлопчикам з вродженими зоровими дисфункціями та посилюються за умов слухово-моторної інтеграції. Виявлено зниження функціональних резервів вегетативної регуляції у разі зорових дисфункцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.670.2 + Е70*739.177.52*043

Рубрики:

Розлади зору у дітей. Дитяча офтальмологічна оптика

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів нелінійного аналізу здійснено оцінку нейродинамічних систем головного мозку дівчаток 8 - 12 років з зоровими дисфункціями (вродженими та набутими) і нормальнозорих дівчаток за умов спокійного неспання з закритими очима. Вивчено показники розмірності внесків, кореляційної розмірності, максимальної експоненти Ляпунова та ентропії Колмогорова-Сіная. Встановлено, що зорові дисфункції призводять до функціональної реорганізації головного мозку дівчаток 8 - 12 років, особливості яких залежали від часу набуття патології та гостроти зору. Зміни нелінійних параметрів ЕЕГ-сигналу нижньо-лобової кори є відмінними рисами вроджених зорових дисфункцій порівняно з контролем і набутими зоровими дисфункціями. Генералізоване збільшення рівня хаосу в електричній активності головного мозку притаманне набутим зоровим дисфункціям. Виявлені зміни нейродинаміки у скроневих областях при зорових дисфункціях можуть відображати зміни в діяльності слухової перцептивної системи. Нелінійні методи аналізу надають додаткову інформацію щодо нейродинамічних систем головного мозку за умов норми та патології.

На підставі даних медичної статистики визначається негативна динаміка здоров'я дітей та підлітків. За даними ВООЗ, фактори способу життя є пусковим механізмом розвитку неінфекційної патології. Тому актуальною є розробка та запровадження превентивних заходів щодо запобігання поширенню неінфекційної патології серед дітей. Потребує оновлення і діагностичний інструментарій, що має забезпечити ефективність проведення цілеспрямованих профілактичних програм. Мета роботи - розробка діагностичної анкети, яка дасть уявлення про значущість медико-соціальних факторів, що впливають на формування здоров'яорієнтованої поведінки учнівської молоді. На підставі анкетування 851 школяра щодо різних компонентів способу життя (режим дня, родина, школа, суб'єктивна думка про здоров'яорієнтовану поведінку) і застосування методу С. Кульбака розроблено діагностичну анкету для визначення інформаційної значущості впливу медико-соціальних чинників на здоров'я школярів. Після оцінки інформативності кожної зі складових медико-соціальних факторів визначено питання з найвищою діагностичною цінністю, вони і склали кінцевий варіант діагностичної анкети. Розраховані діагностичні коефіцієнти кожного з варіантів відповідей на питання вказують на силу його впливу на формування здоров'яорієнтованої поведінки школяра. Підсумковий варіант анкети включає п'ятнадцять питань, які відповідають компонентам способу життя (родина, режим дня, переконання). На кожне питання пропонуються варіанти відповідей у балах, на підставі стандартизації за шкалою стенів. Відповідаючи на питання, анкетований вибирає один із варіантів відповідей, який вважає правильним для себе. При аналізі результатів підраховується загальна сума балів по всій анкеті та співвідноситься з розрахованими за шкалою стенів градаціями - низький, середній або високий рівень впливу медико-соціальних чинників на здоров'яорієнтовану поведінку. Висновки: методика передбачає оцінку і відповідність рівням (високий, середній, низький) впливу за кожним із структурних компонентів (родина, режим дня, переконання) з метою подальшого проведення корекційних (діагностичних, профілактичних, освітніх) заходів для дітей та батьків щодо підвищення рівня здоров'я, здоров'яорієнтованої поведінки, зниження негативного впливу медико-соціальних факторів на здоров'я учнівської молоді.

Представлено результати порівняльного аналізу варіабельності серцевого ритму дівчат-підлітків з набутими двобічними зоровими дисфункціями та нормальнозорими. Статистично-значимими виявилися відмінності тільки за середньою тривалістю періоду рефлекторної відповіді підкоркового серцево-судинного центру, яка є коротшою при зорових дисфункціях. Визначено факторну структуру ВСР у дівчат-підлітків з різним станом зорової функції. Встановлено, що у дівчат-підлітків з набутими двобічними зоровими дисфункціями спостерігається неоптимальна вегетативна регуляція за рахунок централізації управління та посилення питомої активності симпатичної нервової системи. Співвідношення між активністю регуляторних систем та хронотропною функцією серця вказують на хронічне психоемоційне напруження при зорових дисфункціях.